Сейчас на сайте

За "велику Європу"!

Звернення організаторів міжнародної конференції "Україна між Росією і Заходом. Стратегія на початок XXI сторіччя"

У наші дні, на межі тисячоліть, через десять років після зруйнування Берлінської стіни і кінця біполярної геополітичної системи, на європейському континенті сталося дуже багато змін, і ситуація продовжує змінюватися. Політичні процеси у світі в цілому і особливо в Європі часто розвиваються по-різному. З одного боку, багато держав добровільно відмовляються від частини свого суверенітету на користь регіональних і всесвітніх міжнародних структур, зіншобіч
- все відчутнішим стає "вітер відокремлення". В окремих соціальних групах панує настановлення на єдиний універсальний світ. Йому протистоять опозиційні міфи, основу яких складає орієнтація на "грунт" і національні традиції.- "Глобалісти" сперечаються з державниками в усіх, без винятку, країнах нашого континенту. Але якщо в Західної Європі все ж домінують тенденції інтеграції, то в Східній - процеси становлення і зміцнення нових незалежних держав, що відновили свій суверенітет після краху тоталітарної системи.
Сьогодні лінія поділу проходить по східних межах Європейської Спільноти і країн МАТО. Саме тут межують між собою Західна Європа і Євразія, дві гілки єдиної європейської цивілізації. Нагадуючи про це, ми хочемо підкреслити, що мова в даному випадку йде про внутрішньоєвропейску межу, іакцентуємо увагу на слові єдина. Усіх нас об'єднують вічні цінності християнства, принципи демократії, що зародилася в нині православній Греції, світоглядні, етичні та естетичні ідеали європейської культури. Ми маємо набагато більше спільного, чим розходжень, і якщо політичні лідери держав, конструюючи нову,
"післяялтинську" Європу, збережуть той розподіл континенту, що виник у роки "холодної війни", то ми будемо розглядати це як забуття заповітів наших батьків і дідів, як ігнорування сьогоднішніх сподівань наших народів.
Ні в кого не повинно бути ілюзій, ніби сьогодні більш сильні економічно держави і блоки зможуть нав'язати свою волю країнам, які досі ще знаходяться в стані глибокої кризи, викликаного зміною соціально-політичних формацій. Прихильники глобалізації не вправі, на наш погляд, абсолютизувати свою точку зору і вважати, що вони володіють усією повнотою істини. Втім, навіть найбільш радикальні з них розуміють, що в ядерну добу світ не може бути підпорядкований якійсь ідеології за допомогою зброї. Але ще тривають спроби розділити усе населення планети на тих, хто визначає правила гри, і тих, хто цим правилам повинен підкорятися, - за допомогою грошей, сучасних технологій і штучно утворюваної вже не "залізної", а "золотої" завіси. Не є секретом, що існують сили, які хотіли б опустити таку завісу на межі між Західною Європою та Євразією. Також не є секретом, що в ряді країн колишнього "комуністичного світу" вельми впливова частина політичного істеблішменту готова погодитися з тим, щоб така завіса опустилася (і якомога швидше), але за умови, що їхня країна виявиться на захід від нього. Чимало і тих, хто й досі ще залишається в полоні стереотипів споконвічного протистояння між Заходом і Сходом, хто не відмовився від своїх імперських або, навпаки, ізоляціоністських амбіцій. Ми переконані: такі підходи до вирішення геополітичних проблем суперечать інтересам народів Європи і світу.
Стабільна Європа можлива лише за умови, що всерединіi її території не буде проходити розмежувальна лінія. Тільки у цьому випадку напруження між різними частинами континенту зникне зовсім або, принаймні, значно зменшиться. Утопією було б розраховувати на те, що всі пострадянські країни найближчим часом увійдуть до Європейської Спільноти або до НАТО. Але допомогти формуванню єдиної "великої Європи", використовуючи значну низку нежорстких угод, міждержавних політичних, економічних та інформаційних структур, знизаних воєдино наподобу до мережі смуг автомагістральної розв'язки (своєрідний "вузол спагетті"), можна вже сьогодні.
Тим більше, що процеси трансформації, які відбуваються зараз, процеси інтеграції в обох частинах Європи створюють об'єктивні передумови для спільного вирішення проблем, спільних для всього континенту. До того ж без щонайменшого прояву навіть прихованого диктату з будь- якого боку. Продуктивною може бути робота по створенню загальноєвропейської системи безпеки. Цілком можливо підготувати і прийняти Пакт безпеки Європи Очевидно, потрібні також і загальнообов'язкові норми дружнього співіснування різних держав континенту, обов'язкові для дотримання усіма європейськими країнами. Інакше кажучи, необхідною є загальноєвропейська Хартія, в якій будуть закріплені принципи соціальної демократії і гарантії дотримання основних прав і свобод людини.
Ми вважаємо, що концепцію "змін на краще через зближення" може бути реалізовано лише тоді, коли долю континенту будуть вирішувати не лише політики, але й громадськість європейських країн. Для успіху справи необхідною є координація спільних зусиль державних і міждержавних структур з одного боку, і організацій громадського суспільства, з іншого. Виходячи з цього, ми маємо намір ініціювати міжнародний суспільний рух "За велику Європу" і пропонуємо учасникам нашого "круглого столу" підтримати нашу ініціативу. Ми віримо в майбутнє "великої Європи", чудово розуміючи, що вона стане реальністю лише при наявності спільних зусиль дуже багатьох людей.

 


Уважаемые читатели! Мы просим вас найти пару минут и оставить ваш отзыв о прочитанном материале или о веб-проекте в целом на специальной страничке в ЖЖ. Там же вы сможете поучаствовать в дискуссии с другими посетителями. Мы будем очень благодарны за вашу помощь в развитии портала!

 

Редактор - Е.С.Шварц Администратор - Г.В.Игрунов. Сайт работает в профессиональной программе Web Works. Подробнее...
Все права принадлежат авторам материалов, если не указан другой правообладатель.