Минули парламентськi вибори, нинi на порядку денному -- формування нової влади. I хоча до парламенту пройшло всього п'ять полiтичних партiй, кандидатуру нового прем'єра вони нiяк не можуть визначити. Як i конфiгурацiю майбутньої парламентської бiльшостi.
Тим часом свiтова спiльнота iз суперечливими почуттями спостерiгає за консультацiйною метушнею київських владоможцiв. З одного боку, постiйнi меморандуми та переговори свiдчать про вiдданiсть української влади загальноприйнятим демократичним
процесам, але, з другого боку, демонструють і слабкiсть та невпевненiсть керiвникiв фракцiй у новiй Радi, кожна з яких не має можливостi самотужки грати головну роль на парламентськiй сценi.
Кого ж насправдi хочуть бачити в крiслi українського голови Кабiнету Мiнiстрiв в столицях наших стратегiчних партнерiв --
Сполучених Штатiв Америки, Росiї та Європейського Союзу? Своїми думками про це з "Експресом" подiлилися вiдомi
закордоннi експерти -- директор Центру Кербера в Нiмецькiй радi iз зовнiшньої полiтики Александр Рар та директор Мiжнародного iнституту гуманiтарно-полiтичних дослiджень (Росiя) В'ячеслав Iгрунов.
-- Який український полiтик був би найбажанiшим прем'єр-мiнiстром
для Москви, Брюсселя i Вашингтона?
А. Рар:
-- Думаю, що Європейський Союз вiтав би прем'єра Тимошенко. Бо там добре розумiють, що Єхануров в помаранчевiй коалiцiї не має шансiв стати прем'єр-мiнiстром. Тому ЄС буде спiвпрацювати з Тимошенко. Iншої альтернативи тут не бачать.
Що стосується Америки, то там, звiсно, хотiли б залишити Єханурова, але водночас там розумiють, що в коалiцiї з Тимошенко будуть певнi проблеми в Ющенка. Але я не можу собi уявити, щоб Сполученi Штати пiдтримали прагнення Ющенка до альянсу з Януковичем. Тому на Заходi єдиним претендентом на посаду керiвника вашого уряду вважається Юлiя Тимошенко.
Росiя, звичайно, цього не хоче. У Кремлi все ще сподiваються на коалiцiю Януковича i Ющенка, i що Янукович посяде крiсло прем'єра.
В. Iгрунов:
-- Я думаю, що США, безумовно, зацiкавленi в людинi на зразок Кiнаха або Єханурова. I тут коалiцiя може бути як оранжевою, так i двоколiрною. I Кiнах, i Єхануров для США -- цiлком прийнятнi кандидатури. Як, зрештою, й для Європейського Союзу.
Що ж до Росiї, то Москва не має уяви, хто мiг би бути наступним прем'єр-мiнiстром України, хоча, на мою думку, у нас хотiли б, аби главою вашого Кабмiну став хтось, схожий на Миколу Азарова.
Чи той же Юрiй Єхануров -- також цiлком прийнятна для Росiї кандидатура. Що ж до Тимошенко, то її прем'єрування, як на мене, не хоче нiхто. Нi на Заходi, нi на Сходi.
-- А чому? Невже справдi, як дехто каже в Українi, бояться її можливих реприватизацiйних дiянь?
В. Iгрунов:
-- Тимошенко не хочуть, бо вона виступає за трохи iншу форму управлiння державою, нiж Ющенко чи навiть Янукович. Останні вiдображають здебiльшого iнтереси заможних людей.
Юлiя Тимошенко ж орiєнтована на популiстську революцiю i створення
держави бонапартистського та перонiстського взiрця. У Тимошенко є щось вiд Лукашенка.
Тому на Заходi не будуть у захватi, якщо вона очолить уряд. Там навряд чи захочуть мати справу з таким норовливим полiтиком, вистачить їм Бiлорусi й "бацьки". Для Сполучених Штатiв значно комфортнiше мати справу з людиною, яка заглядатиме в рот Кондолiзi Райс. Хоча, з iншого боку, можливо,
Юлiя Володимирiвна все-таки зробила висновки з невдач своєї першої каденцiї i бiльше їх не повторюватиме.
Що ж до Росiї, то Москва має менше проблем з Тимошенко, хоча її застарiлий конфлiкт з росiйською владою залишає певний бар'єр
на шляху до сприйняття Тимошенко як лiдера.
Натомiсть Європейський Союз розумiє, що в Українi можуть бути або Тимошенко, або Ющенко. Разом вони iснувати не можуть. Тимошенко для них -- це не зовсiм легiтимна стихiя з певною зневагою правових норм. Тому вона викликатиме роздратування у всiх -- у когось бiльше, а в когось менше.
А. Рар: -- На Заходi справдi побоюються, що в Українi станеться щось схоже на реприватизацiю. Але водночас на Заходi --
Європейському Союзi i США -- звикли шанувати волю народу. Все-таки вотум довiри в блоку Тимошенко є, тому всi розумiють, що на "молодше партнерство" в коалiцiї з Ющенком БЮТ нiколи не погодиться. Тому, очевидно, буде створена оранжева коалiцiя, через те з боку Заходу було б контрпродуктивно заперечувати, щоб вiд цiєї коалiцiї на прем'єра висувався хтось iнший, крiм Тимошенко.
-- Як можуть дiяти Росiя, США i Європа, якщо новим главою українського Кабмiну стане не той, на кого вони розраховують?
А. Рар: -- А нiяк. Ви не забувайте, що Україна -- не бананова республiка, в якiй можна чинити все, чого забажаєш. Думаю, що нинi в
усiх українських полiтичних сил є величезний аргумент: вибори були чесними i вiльними. Тому я не думаю, що на ситуацiю в Українi можна буде якось вплинути ззовнi.
В. Iгрунов: -- Я думаю, всi спiвпрацюватимуть з новим прем'єром
нормально. Тим бiльше, що свого часу та ж Тимошенко вже очолювала уряд. Усi сприймуть це, як доконаний факт.
Основне ж змагання за Юлiю Тимошенко розгорнеться мiж США i Росiєю. А Євросоюз рахуватиметься з переможцем цiєї гонки.
